навчальний сайт - Інформація в житті людини
П`ятниця, 09.12.2016, 06:47

Вітаю Вас Гість | RSS
Вивчаємо інформатику
Електронний підручник з інформатики для 9 класу
Проект учнів СЗШ № 8 м. Хмельницького
ГоловнаРеєстраціяВхід

Меню сайту

Форма входу

Що таке інформація                                                              Кодування повідомлень   

Інформація в житті людини

Людина живе у світі інформації, починаючи отримувати її ще до свого народження.

Завдяки інформації вона навчається ходити, розмовляти, мислити, розвивається й взагалі існує. Щоб зрозуміти роль інформації в житті людини, потрібно передусім з'ясувати, які дії з нею можна виконувати Тобто слід визначити, які існують інформаційні процеси.

Інформаційні процеси

Що можна робити з інформацією?  

Рис. 1.2. Дії, які можна виконувати з інформацією  

Наведені тут дієслова описують інформаційні процеси, які ми розглянемо детальніше.

Пошук і збирання

Ці процеси для сучасної людини стають дедалі більш значущими. Важливу інформацію вже не можна отримати, як раніше, з ранкової газети чи роз¬мови з другом. Її «розчинено» в океані Інтернету, і щоб знайти потрібні відомості, слід докласти певних зусиль. Так, щоб зробити успішну кар'єру, необхідно наполегливо шукати й збирати інформацію на сайтах вакансій, а щоб придбати дешевший товар, доведеться аналізувати пропозиції інтернет-магазинів. На щастя, людині в цьому допомагають потужні пошукові системи, які ми розглядатимемо в розділі 21.

Звісно, Інтернет не в змозі замінити живого спілкування і навіть не за¬мінює повністю інші традиційні методи отримання інформації: читання книжок, прослуховування радіопередач, перегляд телепрограм, проведен¬ня дослідів тощо — всі вони й дотепер залишаються актуальними.  

      

Зберігання й накопичення

Протягом тривалого часу люди зберігали знання лише у власній пам'яті, передаючи їх в усній формі — у казках, піснях, переказах, оповідях або просто навчаючи молоде покоління певному ремеслу. І хоча цей спосіб передавання інформації існує й дотепер, він не надто надійний. Саме тому величезну роль у розвитку людства відіграло винайдення матеріального носія інформації.

До найдавніших інформаційних повідомлень, які було зафіксовано на матеріальному носії, належать наскельні малюнки, різьблення на кіст¬ках тварин, вишивки, писанки, вузликова писемність тощо  Визначною подією стало також винайдення переносного матеріального носія інформації, роль якого в Месопотамії відігравали глиняні таблички, у Давньому Єгипті — папіруси, у середньовічній Європі — пергамент, а згодом — книжки.  

  

Рис. 1.3. Прадавні носії інформації: а — вишивка; 6 — писанка; в — папірус

Сьогодні інформацію зберігають на електронних носіях — оптичних і магнітних дисках, картках пам'яті, стрічках. Цей спосіб незрівнянно ефективніший і дешевший за всі попередні, проте другу революцію в галузі накопичення знань може здійснити, знову-таки, Інтернет, що починає відігравати роль єдиного глобального носія інформації  

   


Передавання й поширення

Інформація, яку не було передано, зникає разом зі своїм носієм (що майже завжди недовговічний). Тому без засобів передавання інформації неможливе її накопичення, утворення знань, а отже, й існування суспільства.

Найдавнішим засобом передавання інформації, як ви вже зрозуміли, була мова. Згодом інформацію почали передавати за допомогою матеріальних носіїв, а з середини XIX століття — з використанням електромагнітних хвиль.

Якщо передається інформація з одного джерела до одного одержувача то поширюється вона відразу між багатьма одержувачами (рис. 1.4) 

   

Рис.4 Розповсюдження інформації: а) передавання, б) поширення

З давніх-давен інформація поширювалася на колективних зібраннях, а значного прогресу в цьому було досягнуто з винайденням книгодрукування. Сьогодні провідну роль у поширенні інформації, як і в інших пов'язаних з нею процесах, відіграє Інтернет. Публікувати інформацію на сайтах значно простіше й дешевше, ніж розповсюджувати її в друкованому вигляді, та й отримати її з сайту можуть значно більше людей.

Отримання та сприйняття

Існує думка, що інформацію, не сприйняту жодною людиною, взагалі не можна вважати інформацією. А людина сприймає інформацію одним з органів чуття. Відповідно до цього розрізняють такі типи інформації:

 

  Зазначимо, що говорити про сприйняття інформації різноманітними пристроями, зокрема комп'ютерами, некоректно. Вони лише отримують дані, хоча й можуть допомогти людині у сприйнятті інформації.

Опрацювання, використання, створення  

Інформація — не мертвий вантаж, вона спонукає людину до роздумів та дій. Отримавши інформацію про те, як розв'язувати  рівняння, і опрацювавши її, ви матимете високий бал на контрольній з математики, тобто використаєте інформацію. Міркування над тими чи іншими фактами сприяє, як правило, створенню інформації — так письменник, аналізуючи свій життєвий досвід і перебуваючи під впливом інших авторів, створює літературний твір. Отже, людина є генератором, творцем нової інформації. Допомогти їй в цьому може комп'ютер, наприклад програма, що обробляє дані опитування та видає інформацію щодо політичних уподобань виборців.

Зауважте: стосовно технічних засобів кажуть, що вони обробляють інформацію, а не опрацьовують.

Захист

У світі завжди існували таємниці. Наприклад, жерці не передавали са¬кральних знань нікому, крім обраних, власники скарбів не розголошували, де вони їх зберігають, полководці приховували від супротивників відомості про маневри своїх військ. Всі вони захищали певну інформацію. 

Процес захисту інформації протилежний її поширенню: розповсюджуючи відомості, ми прагнемо, щоб про них дізналося якомога більше людей, захищаючи — щоб не дізнався ніхто, крім того, для кого їх призначено.

Зазначимо, що захищати інформацію потрібно не лише від зловмисників, а й від випадкових втрат, що можуть статися через помилки в технічних системах.

Оцінювання сприйнятої інформації

Інформацію люди сприймають неоднаково. Хтось, отримавши певні відомості, відповість: «Як цікаво», інший — «Я давно вже це знаю». Почувши важливе повідомлення сьогодні, ви подякуєте: «Добре, що встиг сповістити», а завтра пожалкуєте: «Якби ти сказав це вчора...» Ми щодня кажемо: «Не може бути!» і «Згоден», «Зрозумів» і «Не розумію» тощо.

Отже, сприймаючи інформацію, люди оцінюють її за багатьма критеріями.

Головними з них є такі:

Вірогідність визначає, чи відповідає інформація реальному стану речей з погляду того, хто її сприймає.

 • Корисність визначає, чи становить інформація цінність для її одержувача.

Актуальність визначає, чи вчасно надійшла інформація.  Актуальність — це корисність на поточний момент: «актуальний» означає «корисний зараз», «неактуальний» — «був корисний, а тепер — ні».

Зрозумілість інформації для того, хто її отримав, означає, що він здатен усвідомити зміст інформаційного повідомлення.

Повнота означає достатність інформації для того, щоб її одержувач зробив певний висновок або досяг певної мети.

 Повідомлення, що відповідають таким критеріям, як вірогідність, корисність, актуальність, зрозумілість і повнота, називають інформативними.  

пр
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 3040

Міні-чат

Друзі сайту
CЗОШ І-ІІІ ступенів №8 м.Хмельницького (офіційний сайт) Кликніть тут

Сайт початкової школи СЗОШ №8 Кликніть тут  

Проект учнів школи Інтерактивна книга "Українські народні казки". Кликніть тут


Сайт нашої першої вчительки, вчителя початкової школи Атаманюк Н.В. Кликніть тут  

Сайти нашого вчителя інформатики та математики Кравчук Г.Т.. Сайт-портфоліо чи Профільна інформатика

Проект учнів профільного класу. Тематичні блоги "Мій рідний край - Хмельницький"

 Каталог - Сайти шкіл та освітніх закладів

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук


Copyright MyCorp © 2016Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz