Урок 5                                                                            Пристрої виведення інформації

Пристрої введення інформації

У попередньому розділі розповідалося, за допомогою яких пристроїв комп'ютер обробляє інформацію та зберігає її. Зараз ви дізнаєтеся про пристрої, що використовують для введення даних і програм до комп'ютера, та про те, куди він може виводити результати своєї роботи. Згодом, ознайомившись із правилами безпеки, ви почнете працювати на комп'ютері. Ваше перше завдання — навчитися набирати текст на клавіатурі.

Пристрої введення інформації

Як ви вже знаєте, за допомогою пристроїв введення користувачі вводять до комп'ютера нову інформацію та подають йому команди. Найпоширеніші з цих пристроїв — клавіатура, миша, сканер та веб-камера.

Клавіатура

Основним пристроєм, за допомогою якого користувач вводить до комп'ютера текстову інформацію, є клавіатура.

Клавіатура має символьні клавіші, призначені для введення букв, цифр і знаків пунктуації, а також спеціальні — керуючі і функціональні. Клавіші на клавіатурі згруповано у блоки 

Афавітно-цифровий блок клавіш відповідає клавіатурі друкарської машинки. 

Цифровий блок нагадує клавіатуру калькулятора. Його клавіші працюють у двох режимах — введення цифр і математичних знаків та керування курсором (режим обирається клавішею Num Lock).

Окремий блок утворюють також клавіші керування курсором; про їх призначення неважко здогадатися з їхньої назви.

Функціональні клавіші Fl, F2,..., F12 не мають постійного призначення — в різних програмах воно різне. Клавішу F1 у більшості програм використовують для виклику довідкової системи.

За способом підключення до комп'ютера розрізняють проводові та безпроводові клавіатури. Проводові підключаються через порт USB чи спеціальний клавіатурний порт, а безпроводові містять батарейку та надсилають сигнали приймачу, підключеному до порту USB.

Мобільні й кишенькові пристрої можуть мати вбудовані або портативні зовнішні клавіатури.

Миша

Маніпулятор «миша» (або просто миша) — це вказівний пристрій введення.

Переміщуючи його, користувач керує вказівником — спеціальним курсором, що відображується на моніторі. Миша передає дані про своє переміщення програмі, яка у відповідь переміщує зображення вказівника. Миша має кілька кнопок (дві-три або більше), коліщатко та інші додаткові елементи керування. За допомогою миші запускають програми, відкривають файли, переміщують фрагменти зображень тощо.

У 2001-2007 роках лідерами продажів були миші, що підключалися до комп'ютера через розніми типу PS/2 (від назви комп'ютера фірми IBM, у якому вони вперше з'явилися). Нині поширені миші, що підключаються через порт USB.  

 Екскурс в історію. Назву «миша» маніпулятору дали у Стeнфордському дослідницькому інституті за подібність його сигнального проводу до хвоста миші (у ранніх моделей він виходив із задньої частини пристрою). Першим комп'ютером, який постачався з мишею, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System (1981 рік). Маніпулятор мав три кнопки й коштував 400 доларів США (приблизно 900 доларів у цінах 2009 року з урахуванням інфляції). 

Сканер

За допомогою сканера створюють цифрову копію зображення з паперових або інших носіїв. Процес отримання такої копії називають скануванням. Є планшетні сканери та ручні

Останні зазвичай використовують для читання штрих-кодів. Принцип дії планшетного сканера такий. Об'єкт, що сканується, розташовують на склі планшета, під яким міститься рухома лампа. Відображене від об'єкта світло крізь систему дзеркал потрапляє на світлочутливу матрицю — спеціальну мікросхему, що складається зі світлочутливих елементів (фотодіодів). Перетворена інформація передається в комп'ютер. За один рух лампи сканується кілька смуг на об'єкті, які потому об'єднуються програмним забезпеченням в одне зображення.

Веб-камера

Веб-камера — це цифрова фотокамера, що може в реальному часі фіксувати зображення, призначені для подальшого передавання через Інтернет. Такі камери транслюють зображення міських вулиць, приміщень, де проходять конференції, тощо.